| Новина |
|
|
|
|
Уперше світ побачив четвертий том Щоденника Олександра Кошиця «З піснею через світ»
Про цю подію повідомила на своїй сторінці у facebook Тіна Пересунько
16 листопада, четвер
Поширити у Facebook
“Сталося це завдяки Лю Пархоменко, докторці мистецтвознавства, Кошицезнавиці номер один в Україні. Вона упорядкувала і видала за власний кошт надзвичайно цінний, заключний том спогадів диригента, періоду від жовтня 1923 до травня 1924 років - нині якраз ювілейного періоду (100 років). В це час хор гастролює Америкою, у лютому 1924-го дає концерти на Кубі, 7 травня - останній виступ у Нью-Йорку.
У своїх виданнях 2018-2019 рр. я публікувала фрагменти цього тому спогадів Кошиця (користувалася неопублікованим рукописом, що зберігається в ЦДАВО).
Утім завдяки плідній роботі Лю Олександрівни та її колег цей том тепер доступний широкому загалу.
До книги також додано записники Кошиця за період з 1925 по 1932 роки, який включає, зокрема гастролі диригента із балетмайстром Василем Авраменком.
Це дуже цінне для України видання. Наклад невеличкий, основна частина має бути передана бібліотекам. Дякую щиро Лю Олександрівні та її колегам (Наталії Калуцькій - авторка ідеї та концепції, Ганні Карась - співупорядниця, Володимиру Сліпченку й Віолетті Симканич - розшифрування і набір текстів) - за важливу працю”!
Олександр Кошиць (1875-1944) – леґендарний український хоровий дириґент, композитор та етнограф. Крім того, він автор надзвичайно цікавих мемуарів про свій час, в якому йому довелося жити й творити. «З піснею через світ» – розповідь про турне Української Республіканської Капели під його орудою, яке з ініціативи Симона Петлюри розпочалося 1919 року і тривало протягом кількох літ. Виступи Капели в країнах Західної Європи та на Американському континенті не лише принесли заслужену славу колективові хору та його дириґентові, а й через пропаганду української пісні знайомили світову громадськість з культурою народу, що мешкає по обидва береги Дніпра.
Волею обставин Кошиць став емігрантом, оскільки не схотів скніти під владою російсько-комуністичного режиму. Одначе, як свідчать його «Спогади» та їх логічне продовження - щоденникові записи «З піснею через світ», духовно він ніколи не поривав із своєю батьківщиною.
|